«Системне програмне забезпечення» Основні складові системного програмного забезпечення.  SHAPE \* MERGEFORMAT СПЗ Типова структура системного програмного забезпечення (СПЗ) Системи програмування Утиліти Керуючі програми ОС Мови програмування Обробляючі програми Підсистема керування процесами Підсистема керування даними Підсистема керування ресурсами Файлова система Сервісні програми Проблемні програми Транслятори
 Основні функції операційної системи. Основними функціями ОС є: 1. Сприймання від користувача (або від оператора системи) завдань або команд у вигляді директив (або команд) оператора, а також у вигляді вказівок від маніпуляторів (наприклад, миші) та їх обробка. 2. Завантаження, запуск, призупинення, зупинка програм. Керування файловими системами та системами управління базами даних. 3. Забезпечення режиму мультипрограмування, тобто виконання двох та більше програм на одному процесорі. 4. Забезпечення функцій з організації та керування усіма операціями вводу/виводу. 5. Забезпечення виконання обмежень на час відповіді в режимі реального часу (для ОС відповідного типу). 6. Розподіл пам’яті (як основної, так і зовнішньої), та організація віртуальної пам’яті. 7. Планування та диспетчеризація задач у відповідності із заданими стратегією та дисципліною обслуговування. 8. Організація механізмів обміну повідомленнями і даними між програмами, що виконуються, а також захист одної програми від впливу інших. 9. Забезпечення роботи систем програмування. Таким чином, ОС виконує функції керування обчислювальними процесами в комп’ютерній системі, розподіляє ресурси комп’ютерної системи між різними обчислювальними процесами і створює програмне середовище, в якому виконуються прикладні програми користувачів. Таке середовище називається операційним середовищем або операційним оточенням. Охарактеризуйте основні типи операційних систем. 1. Класифікація, за кількістю користувачів, які одночасно обслуговуються ОС: Одно програмна — забезпечує роботу одної задачі одного користувача. Мульти (багато) програмна — дозволяє одночасно виконувати декілька програм одного користувача. Багатокористувацька — багато задач багатьох користувачів, поділяється на мульти-процесорну та мульти-машинну (мережева ОС). Основна мета мультипрограмування — підвищення продуктивності обчислювальної системи за рахунок розподілення її ресурсів між декількома завданнями. 2. Класифікація за типами доступу, який надається інтерфейсом користувача. Сиситеми пакетної обробки – обробляють потік завдань. Все керування з читання та виконання завданнями бере на себе ОС. Зараз втратили актуальність. Діалоговий або інтерактивний доступ – забезпечується для деякої кількості користувачів одночасно системами розподілу часу. ОС виконує директиви користувачів в темпі надходження та намагається дати відповідь на кожну команду користувача за найкоротший час. Для обробки зовнішніх сигналів, які надходять, наприклад, з різних давачів, і швидкої відповіді на них використовуються ОС реального часу. Такі ОС працюють на комп’ютерах, для яких час є критичним параметром. Вони повинні забезпечувати гарантований час реакції на зовнішні події. Досить часто всі ознаки класифікації реалізуються в одній системі. ? На рівні функцій та послуг, що надаються операційцним оточенням, є багато спільного між ОС, які на рівні інтерфейсу користувача зовсім різні (і навпаки). Операційне оточення може включати декілька інтерфейсів: користувацькі і програмні: Linux – має інтерфейс командного рядка (shell); інтерфейс Midnight Commander (типу NC); графічні інтерфейси – Х-Window з різними менеджерами вікон (KDE, Gnome) Програмні інтерфейси – в Linux програми можуть звертатись як до ОС за відповідними сервісами і функціями, так і до графічної підсистеми (якщо вона використовується). З точки зору процесора комп’ютера, як і всього комп’ютера в цілому, двійкова програма, створена для роботи в середовищі Linux, використовує ті самі команди і формати даних, що і програма, створена ...